Статьи и рекомендации

Пластичне моделювання форми. Рисунок носа

1. Малюнок голови, ІV етапЧетвертий етап роботи - пластичне моделювання форми (мал. 1).

Правильно намітивши конструктивну основу зображення голови, можна переходити до виявлення об'єму засобами світлотіні. Тут дуже важливопрослідкувати за взаємозв'язком конструкції з світлотінню, правильно розібратися в пластичній формі голови і правильно зрозуміти її об'єм. Для того, щоб полегшити початківцю цю задачу, слід скористатися методом узагальнення форми, який допомагає правильно знайти і виразитив малюнку «велику форму» (зображення форми предмету без деталей). Іноді під виразом «велика форма» розуміють спрощені до простих геометричних форм площини. Наприклад, форма шиї, рук, ніг розглядається як форма циліндра; таз, грудна клітка - як призма або усічена піраміда.


В першій половині XIX століття французький методист Олександр Дюпюї, щоб допомогти художнику-початківцю в засвоєнні учбового матеріалу, розробив серію спеціальних гіпсових голів, які учні були зобов'язані малювати. Серія складалася з чотирьох голів: перша голова була узагальненою формою без жодних деталей; друга - з натяком на деталі (опуклості кулястих форм очей, призма носа і у загальних рисах вуха); третя - вже з подробицями основних форм голови і, нарешті, четверта - з детальним опрацьовуванням форми. Тільки після всіх цих вправ Дюпюї дозволяв переходити до малювання гіпсових зліпків з античних скульптур.


Форма носа складається  з чотирьох основних частин: передньої, двох бічних та нижньої площини (основи).

Намічаючи призматичну форму носа, необхідно звернути увагу на характер її форми (пряма, кирпоноса, горбоноса). Уточнюючи форму носа, потрібно також пам'ятати і про його поверхні, які створюють його об'єм, які визначаються анатомічною структурою кісточок і хрящів. Для того, щоб початківцю було легше зрозуміти структурну будову форми носа, пропонуємо схему (мал. 2).


2. Схема форми носаПередня площина носа від лінії надбрівних дуг до горбовини утворює трапецієвидну фігуру перенісся (1); далі від перенісся до середини горбинки носа утворюється ще одна подовжена трапеція (2); від неї до кінця горбинки - третя (3), але в переверненому вигляді. І нарешті, остання трапеція -мигдалини (4). Такий характер передньої площини носа. Залежно від індивідуальних особливостей форми носа мінятиметься малюнок передньої площини: горбоносий матиме маленьке перенісся і сильно подовжену горбинку; укирпоносого, навпаки, розтягнуте завширшки перенісся і маленька коротенька горбинка.



Приступаючи вперше до малюнка голови, необхідно особливо уважно стежити за правильністю розподілу парних і симетричних форм. Для цього необхідно: по-перше, парні і симетричні форми малювати одночасно, тобто намітивши праву виличну кістку, одразу ж намічати і ліву; по-друге, проводити паралельні лінії від краю кожної парної і симетричної форми до іншої. Треба зауважити, що принцип виявлення «великої форми» для початківця викликає великі труднощі. Тому при виконанні тривалого малюнка кожному додатково потрібно виконати ще ряд вправ на виявлення «великої форми» (приклад подібних вправ показаний на мал. 3).

3. Учбовий малюнокЩоб зрозуміти принцип побудови «великої форми», виконують  спеціальне завдання, використавши метод спрощення форми, тобто в початковій стадії малюнка розглядатиформу людської голови у вигляді скульптурного обрубу, йти за принципом роботи скульптора - від загального до конкретного. Адже скульптор теж при творенні форми голови з дерева або мармуру першзавсе дає загальну форму голови, потім переходить до виявлення основних деталей - призматичної форми носа, кулястих виступів очей. І лише після цього він приступає до детального опрацьовування голови. Цьому ж методу повинен слідувати і той, хто малює.

Розглядаючи так форму, ми маємо нагоду легко дотримувати закони лінійної перспективи. Наприклад, зобразитиніс в перспективі дуже важко, алепобудуватизображення призми вже не важко. Крім того, таке підготовче «узагальнення» полегшує рішення тональних задач. Наприклад, малюючи лінією форму носа, а потім переходячи до тушування, початківець не може уловити тональну різницю між бічноюплощиноюноса і передньою, тобто сила світла виявляєтьсяабсолютнооднаковою і на кінчику носа і на ніздрі. Розглядаючи ж форму носа як призму, можна відразу передати об'єм і, перш ніж приступити до тушування, відділити передню, бічнуі нижню площини один від одного тоном - світлом, півтінню і тінню, а потім почати уточнювати живу форму носа.

Особливу увагу слід звертати на аналіз форм деталей.


Впорядкувала Світлана Хавроненко

Создать сайт
бесплатно на Nethouse