Статьи и рекомендации

Живопис натюрморту. Рекомендації

Важливим завданням у навчанні є зображення групи предметів натюрморту. Якщо в зображенні натюрморту олівцем основною метою завдання було тонове вирішення групи предметів, то в малюванні фарбами – складне кольорове: передати тонове і кольорове відношення всіх елементів натюрморту, виявити форму об’ємних предметів кольором, враховуючи при цьому колір навколишніх предметів та просторове розміщення їх.

Уважно аналізуючи натюрморти видатних художників, з’ясовуємо композиційне, тонове і кольорове вирішення натюрморту.

Компануючи групу предметів для малювання акварельними фарбами, спочатку треба 

рекомендации по живописи, натюрморт

брати два-три предмета, які б поєднувались за змістом, були цікаві формою і кольором. Важливо так розмістити предмети в просторі, щоб натюрморт сприймався добре тими, хто малює. Бажано, щоб світло падало на предмети ліворуч і чітко виявляло форму і локальний колір їх. Насамперед, вивчають натуру: розміщення предметів на предметній площині, їхню форму, колір і освітлення. Тому треба зробити два-три начерки композиції натюрморту, а на кращому варіанті визначити форму предметів, тонове вирішення їх. Все це допоможе визначити хорошу композицію натюрморту, місце і форму зображення предметів без зайвих допоміжних ліній.

Уточнивши пропорції предметів натюрморту, намічають спочатку місце малюнка на форматі, потім – місце кожного з предметів натюрморту. Перевіривши за натурою правильність пропорцій предметів, малюють загальну форму їх, намічають за натурою межу освітленої і тіньової частин предметів, полиск та тіні.

Починаючи малювати фарбами, передусім з’ясовують тонові відношення в натюрморті: яке місце в натюрморті найтемніше, яке – найсвітліше, як сприймається кожний з предметів на тлі, їхні освітлені та тіньові частини, яка з площин тла світліша (горизонтальна чи вертикальна), яка тінь від предметів найчіткіша тощо. Потім з’ясовують колір натюрморту: локальний колір кожного предмета натюрморту та його тла, відмінність у кольорі на освітленій і тіньовій частинах предметів за їхнім відтінком (теплим, холодним) тощо.

Перед малюванням аквареллю весь малюнок змочують чистою водою, щоб очистити його. Поки папір підсихає, підбирають локальний колір для тла (вертикальної та горизонтальної площин) і роблять перше покриття.

Натюрморт с ракушками, 30х40 см, бумага, акварель

Щоб виявити об’єм кожного з предметів натюрморту, підбирають відразу два відтінки кольору: світловий і тіньовий. Спочатку покривають локальним кольором освітлену частину предмета, залишаючи місце полиску, а потім  - затемнену частину (якщо на освітленій частині предмета теплий колір, то в затемненій – холодний і навпаки). Обидва відтінки освітленої і затемненої частин з’єднують і тому отримують плавний перехід від світла до тіні, як у постановці. Звичайно, перше покриття виконують кольором не на повну силу, щоб легше було коректувати. Малюючи аквареллю, колір підбирають яскравішим, ніж у натурі, бо акварель, коли висихає, світлішає. Водночас слід пам’ятати, що густо покладений (хоч і яскравий) шар акварельної фарби, висихаючи, втрачає насиченість і прозорість кольору.

Нанести фарбу можна “по вологому” або “по сухому” паперу чи шару фарби.

Якщо потрібно чітко передати форму предмета або виконати малі деталі його, малюють аквареллю “по сухому”. Працюючи “по вологому”, легше добитися м’якості контурів, кольорових переходів. Тому виявляти форму предметів, прокладати тіні, півтіні і рефлекси краще “по вологому”, не забуваючи про теплі й холодні відтінки на предметах і тлі. Отже, малювання натюрморту аквареллю – складне завдання, яке потребує вміння бачити натуру в цілому і технічно грамотно передавати фарбами форму предметів.

 

Успіхів у творчості!

Впорядкувала Хавроненко Світлана

Создать сайт
бесплатно на Nethouse